Заклад освіти, який зараз має назву «Сокиринський професійний аграрний ліцей Чернігівської області», було засновано в роки Української революції на початку ХХ століття. У 1920 році для перших учнів відкрила двері  агротехнічна школа, яка була єдиною професійною школою  на  тоді ще землях Прилуччини, що готувала робітників для сільського господарства.

 

Родовий маєток Галаганів (середина ХVІІІ століття),  який був збудований  у селі  Сокиринці, тісно пов’язаний із новоствореним навчальним закладом, оскільки в його стінах відбувалося навчання. Школа мала 350 десятин землі, пасіку на 20 вуликів, молочну ферму, теплицю та оранжерею. Працювало два відділення: садівництва та хліборобства. Після закінчення школи учні мали право без іспитів вступати до технікуму.

 

   Засновану агрономічну школу в 1920 році було реорганізовано в Сокиринський сільськогосподарський технікум. До 1935 року тут працювало відділення для підготовки спеціалістів зернової, бурякової та тютюнової галузі. Навіть у період німецької окупації приміщення частково використовувалось як навчальний заклад. 16 травня 1943 року відбувся  перший випуск агротехнічного відділення. Цей заклад освіти   діяв до 1972 року.

​

20 липня 1972 року згідно наказу Чернігівського обласного управління професійно-технічної освіти (№133 від 13 липня 1972 року)  на базі Сокиринського сільськогосподарського технікуму почало діяти професійно-технічне училище №36 з підготовки робітничих кадрів для сільського господарства з отриманням середньої освіти. 

​

Базовими професіями на час відкриття були: тракторист, водій, бджоляр, плодоовочівник.

​

Особливістю навчального закладу на той час було те, що він був  єдиним закладом в Україні з підготовки бджолярів. Відомості про успіхи навчального закладу облетіли всі союзні країни, на навчання приїздили діти з Росії, Білорусі, Прибалтики, Казахстану, Молдови. Тільки за перші три роки  у Сокиринцях навчалося понад 30 молдовських дітей за спеціальностями «Бджоляр» та «Плодоовочівник».

​

          Упродовж першого навчального року формувалася матеріально- технічна база. Сільські училища допомагали технікою: тракторами, автомобілями, сільськогосподарськими машинами, а викладачі, майстри з учнями розпочали обладнання навчальних кабінетів, лабораторій: «Трактори»,  «Сільськогосподарські машини» та «Правила дорожнього руху». Старанна робота колективу була відзначена під час огляду-конкурсу кращих кабінетів. Кабінет «Трактори» (викладач Литвиненко М.І.) був визнаний кращим в області в 1978 році, а пізніше, у 1980 році, і кращим в республіці.

​

У 1978 році училище реорганізоване в середнє сільське професійно-технічне училище №14, в 1984 році - в СПТУ-36  і, в результаті  реорганізації,  29 грудня 2002 року (наказ Міністерства освіти і науки №158 від 29  грудня 2002 року)  -  в Сокиринський професійний аграрний ліцей.

​

             Час не стоїть на місці. Сьогодні Сокиринський професійний аграрний ліцей – сучасний заклад освіти, який   готує кваліфікованих робітників з 12 професій. Найпопулярнішими є «Робітник фермерського господарства», «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», «Водій автотранспортних засобів».   

​

         Добрі традиції продовжуються і сьогодні. Так, кабінет «Охорони праці» визнано кращим в області в 2005 році, лабораторія хіміко-бактеоріологічного аналізу - у 2007 році.

 

      За час своєї діяльності наш заклад освіти підготував більше, ніж 13000 кваліфікованих робітників. Зокрема: 3000  плодоовочівників, 1300 бджолярів, 2000 водіїв автотранспортних засобів, 1000 лаборантів хіміко-бактеріологічного аналізу, 75 агентів з організації туризму, 50 мулярів-штукатурів, 70 робітників фермерського господарства, понад 5000 трактористів, слюсарів та електриків.